У Лондоні проходить міжнародна конференція, присвячена відновленню України
Конференція з відновлення України, яка відкрилася учора в Лондоні, стала третім масштабним міжнародним заходом (після конференцій в Лугано та Берліні) від початку повномасштабного російського вторгнення, під час якого Київ намагається залучити кошти для повоєнної відбудови країни. Перший день конференції було присвячено швидкому відновленню інфраструктури, проведенню реформ, необхідних для залучення інвестицій на відбудову, повоєнній стратегії розвитку енергетики і запровадженню механізмів страхування приватних інвестицій.
У пріоритеті — розбудова аграрних та енергетичних потужностей
Українську делегацію в Лондоні очолює Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Захід відкрили Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак та Президент України Володимир Зеленський, який звернувся до учасників конференції через відеозв’язок. «Хоч нікому не дано очистити глибини людської природи від того зла, яке часом виринає на поверхню, руйнує й убиває, але ми з вами саме зараз здатні захистити життя й подолати руїни після російської агресії так, щоб перекрити шлях для зла, тобто для будь-яких нових агресій», — сказав Президент. На його думку, світ спостерігає за тим, чи «відновимо ми нормальне життя так, щоб нашою трансформацією завдати ідеологічної поразки агресору».
Володимир Зеленський вважає, що розвиток аграрних та енергетичних потужностей в Україні гарантуватиме світу стабільність і убезпечить від хаосу. «Будуючи аграрні й енергетичні потужності в Україні, ми убезпечуємо світ від хаосу», — зазначив Президент. За його словами, щонайменше 600 мільйонів споживачів у світі прямо залежать від українського аграрного виробництва, і це колосальний потенціал для продовольчої безпеки. Під час війни, коли росія заблокувала українські порти, зруйнувала свободу мореплавства у Чорному й Азовському морях, світ побачив важливість зерна з України, адже без нього виникла загроза цінових криз і соціального краху в різних країнах, зауважив Зеленський. «Ми зараз частково відновили рух морем нашого продовольства у межах двох експортних ініціатив. І це стабільність для величезного соціального та економічного простору. Різні аспекти, різні впливи, але завжди — внесок у стабільність», — наголосив Президент.
Ще один важливий аспект для стабільності, на його переконання, — це енергетика. «Я вважаю, що і раніше не було альтернативи зеленій трансформації економіки, а російська агресія довела, що в зеленій трансформації одна з ключових основ безпеки», — зазначив Володимир Зеленський. За його словами, кожен удар по українських енергооб’єктах та кожен прояв російського шантажу енергокризою завершують епоху викопного палива та звичок старої енергетики, коли цілі регіони світу могли залежати від одного постачальника — такого як росія. Президент наголосив, що саме зелена енергетика і розвиток відповідних потужностей у різних частинах світу гарантують реальну енергетичну стабільність. Україна, переконаний він, може бути і буде одним з ключових постачальників чистої електрики та «зеленого» водню для Європи.
Лондон і Київ створять технологічний міст
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, відкриваючи конференцію, оголосив про новий пакет економічної допомоги Україні, а також про нову програму страхування військових ризиків для сприяння відновленню України. «Це величезний крок уперед на шляху допомоги страховикам у страхуванні інвестицій в Україну, усунення одного з найбільших бар’єрів і надання інвесторам упевненості, необхідної для дій», — сказав Ріші Сунак. Щодо нового пакету економічної допомоги Україні, то він розрахований на три роки, протягом яких Лондон надаватиме нашій країні кредитні гарантії на суму 3 мільярди доларів.
Британський Прем’єр також заявив про запуск нового британсько-українського технологічного мосту для сприяння інвестиціям і талантам, підтримки зеленої енергетики. «Усе це — частина швидких колективних зусиль союзників і партнерів з усього світу, зокрема значної нової підтримки від ЄС, про яку також оголошено цього тижня», — додав він.
Очільник британського уряду розповів про старт ініціативи Ukraine Business Compact, яка має сприяти відновленню України. За словами Ріші Сунака, до проєкту вже долучились понад 400 компаній із 38 країн світу із загальною ринковою капіталізацією 4,9 трильйона доларів. «Ми насамперед маємо побудувати платформу для бізнесу. Лише він може по-справжньому залучити інновації та інвестиції, яких потребує Україна. Саме тому запускаємо Ukraine Business Compact, щоб приватний сектор пообіцяв свою підтримку відновленню та реконструкції України», — наголосив британський Прем’єр.
ЄС надасть Україні 50 мільярдів євро до 2027 року
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи на конференції, заявила, що ЄС покриє 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року. За її словами, до того часу дефіцит в українській фінансовій системі становитиме приблизно 60 мільярдів євро. Потреби у швидкому відновленні становитимуть 50 мільярдів євро. Це означає, що загалом до 2027 року дефіцит буде 110 мільярдів євро. «Саме тому вчора я запропонувала членам ЄС покрити 45% цього дефіциту. Це становить приблизно 50 мільярдів євро для України», — заявила Урсула фон дер Ляєн.
Фінансування здійснюватиметься у вигляді європейських грантів, кредитів, а також за рахунок заморожених раніше російських активів. «Ми працюватимемо з Україною стільки, скільки знадобиться. Сьогодні детально обговоримо планування інвестицій і реформ. Цей план може стати якорем для всіх міжнародних донорів», — наголосила вона. Глава Єврокомісії також нагадала, що в січні було створено багатосторонню донорську координаційну платформу, яка стала першим подібним механізмом в історії міжнародної допомоги. Вона об’єднує Україну, G7, ЄС, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, МВФ та Світовий банк. І, за словами Урсули фон дер Ляєн, створює єдину основу для міжнародних донорів, а також гарантує, що допомогу спрямовуватимуть саме туди, де вона найбільше потрібна.
Вона наголосила, що першим кроком на шляху України до членства в ЄС має стати продовження реформ, які країна успішно проводить попри війну. На її переконання, вони стануть значним сигналом для приватних інвесторів, які будуть упевнені у прозорості, справедливості та дієздатності інституцій в Україні. За словами Урсули фон дер Ляєн, путін, порушивши мир на континенті 24 лютого 2022 року, «спустив гачок» для подорожі України до її мрії. «І наш обов’язок перед українцями, які зазнають величезних жертв, — забезпечити, щоб їхнє уявлення про майбутнє стало реальністю: цеглина до цеглини, будівля до будівлі, школа до школи. Ми на боці України на тривалий час», — заявила очільниця Єврокомісії.
Франція готує багаторічний план підтримки
Париж також пообіцяв надати цього року Україні додаткові 40 мільйонів євро фінансової допомоги для невідкладної відбудови, а також готує багаторічний план допомоги для цивільних потреб. Про це під час виступу заявила міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна. Вона зазначила, що ця підтримка піде передусім на невідкладну відбудову критичної інфраструктури, медичне обладнання та заходи підготовки до наступної зими.
«Україна на довгостроковому шляху трансформацій у зв’язку з рухом до членства в ЄС, і ми маємо використати процес відбудови, щоб додатково допомогти їй у цьому. Зобов’язання підтримувати відбудову України — це також наш сигнал для путіна: ми допомагатимемо стільки, скільки необхідно, і в нього не вийде перечекати. Це має переконати росію, що ситуація зайшла у глухий кут і час припиняти агресію вже зараз», — заявила очільниця МЗС Франції.
П’ять ключових сегментів для відновлення економіки
Після війни в Україні очікуватиметься бум у розвитку військово-промислового комплексу, переконаний Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми визначили п’ять ключових сегментів, які формуватимуть основу відновлення і трансформації нашої економіки», — сказав глава Кабміну під час виступу на конференції. Він відзначив великий потенціал в енергетичному секторі України, видобутку та зберіганні газу, а також у гідроенергетиці. Ще один важливий сектор української економіки — ВПК. «Уже нині європейські глобальні компанії розглядають можливість будівництва виробничих потужностей в Україні. Після війни ми очікуємо справжнього буму в розвитку цього сектору в нашій країні», — додав Прем’єр-міністр.
Також він заявив, що після війни в Україні може подвоїтись зростання сільського господарства. А також назвав ще однією перспективною галуззю інфраструктуру. «Ми пропонуємо найкращі умови для залучення приватного сектору. Ті, хто інвестує в Україну сьогодні, матимуть надзвичайні можливості та перспективи в найближчі роки», — заявив глава українського уряду.
Як повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ, на полях Конференції з відновлення Денис Шмигаль провів зустріч із Прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком. Він подякував за організацію заходу, що має на меті консолідувати зусилля партнерів задля відбудови нашої держави та знайти дієві механізми безперебійної фінансової підтримки України. Сторони обговорили залучення приватного бізнесу для підтримки нашої економіки. «Вдячні Великій Британії за потужний пакет фінансової допомоги та запуск ініціативи Ukraine Business Compact, до якої вже долучилося більш як 400 провідних компаній світу», — зазначив Денис Шмигаль. Прем’єр-міністр також підкреслив, що Україна цінує допомогу Лондона в усіх сферах та покладається на подальше лідерство в об’єднанні міжнародної коаліції на підтримку України.
Денис Шмигаль взяв також участь у прийнятті Його Величності Короля Чарльза ІІІ для запрошених глав іноземних делегацій на Конференцію з відновлення України. Глава українського уряду подякував Його Величності за особисту залученість до процесу підготовки та проведення Конференції з відбудови України. «Очікуємо, що за сприяння й підтримки Короля Чарльза ІІІ зможемо залучити необхідні ресурси для відновлення й розвитку України», — зазначив Прем’єр-міністр.
Крім того, Денис Шмигаль висловив вдячність за допомогу Україні у війні з російськими загарбниками: «Дякую народу Сполученого Королівства за всебічну підтримку України в боротьбі проти агресора, за наші спільні цінності та мир на Європейському континенті».